Українська мова в інформаційному суспільстві

         Це необхідно враховувати! Людина, оточена електронними  носіями інформації,

може задовольнити  найрізноманітніші  потреби  в нових знаннях і спілкуванні

у  віртуальному просторі. Проте ці  процеси  відбуваються досить пасивно, тому що

переважає  візуальне сприймання відеоряду (особливо в  телебаченні та кіно), тоді як

текстовий носій  інформації здебільшого залишається поза увагою.

Все це значно обмежує можливості розвитку як

мислення, так і  мовлення.

         Характерна риса інформаційної доби - це глобалізація інформаційного середовища. Глобалізований світ над усе цінує миттєве переміщення інформації, тому, природно, тяжіє до мовного універсалізму, сама мова швидко набуває технологічного статусу. Рейтинг мов за вживаністю в Інтернеті. За даними ресурсу Internet World Stats, рейтинг мов за вживаністю в Інтернеті такий:

• англійська мова - понад 478 млн. користувачів
• китайська - 383 млн.
• üспанська - 136,5 млн.

 Також популярні в Інтернеті

• японська - 128 млн.,
• французька -  79 млн.,
• португальська - 73 млн.

         Російську мову використовують 45 млн. користувачів, за

нею в рейтингу йде корейська мова (37 млн. осіб). Імідж держави та її мови  у світовому  інформаційному  і культурному середовищіавтоматично визначає частка  присутності в інтернеті.

          За даними статистичного сервера Вікімедіа, у лютому 2011 року середньодобове відвідування української Вікіпедії перевищило 1 млн. осіб. У лютому поточного року за швидкістю зростання популярності українська версія  Вікіпедії була на третій сходинці після корейської та російської. У березні 2011 року кількість відвіданих в українській Вікіпедії сторінок  склала 31,4 млн,  на 71% більше, ніж у березні 2010 року.

         Упродовж  травня 2011 року  60% користувачів інтернету в Україні хоча б

раз на місяць заходили на сайт Українська вікіпедія. Щомісяця в українську Вікіпедію вноситься в середньому 25000  редагувань. Загалом користувачі з України щомісяця

переглядають близько 40 мільйонів Інтернет-сторінок, посідаючи у відповідному рейтингу місце між Венесуелою та Румунією. Це вселяє надію на те, що створити  україномовне культурно-інформаційне середовище хоч і нелегко, але можна.

З метою  забезпечення 100-відсоткового оволодіння вчителями до кінця 2011 року основ інформаційно-комунікаційних технологій Міністерство рекомендує активізувати традиційні та запроваджувати інноваційні форми:

                             учитель – учитель.

                             школа – школа.

                             учень – учитель.

         Найбільш зручний і дешевий спосіб для поширення якісної навчальної й не тільки інформації українською мовою – Інтернет. Маючи ексклюзивні, корисні, адекватні часові викладені українською мовою матеріали, її можна й треба зробити  мовою освіти і то без зайвого  тиску. Якщо це вдасться, знати українську  мову буде просто необхідно - щоб  дістати потрібну інформацію. Від того, які знання ми поширюватимемо серед населення, залежить майбутнє нашого народу. Сьогодні значною мірою від наявності Вікіпедії залежить майбутнє мови.  А буде мова — буде держава!

         Новий вектор розвитку освіти визначають і мають забезпечити її модернізацію:

• Національний проект                                                          

                          «Відкритий світ»,

• Національна програма

                                          «100 відсотків»,

• проект «1 учень – 1 комп’ютер»

Не бійтеся робити те, що не вмієте. Пам’ятайте: ковчег збудував любитель - професіонали збудували "Титанік"… (Невідомий автор).